• Борисо-Глібський храм с.Шклінь
    Борисо-Глібський храм с.Шклінь
  • Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
    Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
  • Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
    Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
  • Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
    Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
  • Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
    Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
  • Свято-Михайлівський храм с.Красів
    Свято-Михайлівський храм с.Красів
  • Свято-Михайлівський храм с.Марковичі
    Свято-Михайлівський храм с.Марковичі
  • Свято-Михайлівський храм с.Мирне
    Свято-Михайлівський храм с.Мирне
  • Свято-Покровський храм с.Терешківці
    Свято-Покровський храм с.Терешківці
  • Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
    Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
  • Свято-Преображенський храм с.Жуківець
    Свято-Преображенський храм с.Жуківець
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
  • Храм Різдва Христового м.Горохова
    Храм Різдва Христового м.Горохова
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
    Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
12.01.2019

 

Протоієрей Василій Хомляк:  «СВЯЩЕНИК БЕЗ ГРОМАДИ НІЧОГО НЕ ВАРТИЙ»

Нещодавно отця Василія Хомляка із Терешківців Бог обдарував поважним ювілеєм - мудрим шістдесятиріччям. Про нього колеги-священики кажуть, що має серед кліриків і мирян Горохівського та інших благочинь неабиякий авторитет, адже постійно і самовіддано турбується про свою паству. Мало ж кому відомо, що у отця Василія теж була своя непроста дорога до Бога, на якій траплялися і радості, і скорботи...  

МРІЯ ПРО СВЯЩЕНСТВО З'ЯВИЛАСЯ В ДИТИНСТВІ

Митрофорний протоієрей Василій Хомляк із своїх двадцяти восьми років пастирського служіння уже двадцять чотири - настоятель Свято-Покровського храму села Терешківці на Горохівщині. За цей час тут окрім церковного приміщення з'явилося ще чотири каплички, кілька поклінних хрестів. Саму церкву теж не впізнати - велична красуня обіч траси «Луцьк-Львів» одразу кидається у вічі. Сяють сонцем золоті куполи, на церковному подвір'ї - нова бруківка, у храмі - оновлені вікна та двері, гарно розписані стіни, реставрований іконостас...  

Мрія про священство у Василя Хомляка з'явилася ще у ранньому дитинстві, коли він разом із сім'єю мешкав у селі Березівці на Львівщині. Хоча ні серед його родичів, ні серед односельчан священиком ніхто не був. Малий хлопчина часто ходив до церкви, яка навіть у радянські часи не закривалася, знав напам'ять чи не всю відправу, прислухався до розповідей священика. А коли доводилося випасати череду - ставав на полі і співав уявну церковну службу.

Згодом Василь став допомагати священикам під час Богослужінь, ніс послух читця. Настоятелі храму в Березівці у різний час пророкували, що він стане душпастирем. Та доля вирішувала інакше - після демобілізації з рядів Радянської Армії у 1979 році Василь Хомляк 11 років пропрацював інструктором у тодішньому ДТСААФі. Але церкви не покидав і далі виношував мрію про священство.

Господь покликав Василія Хомляка до священства у складні часи розвалу однієї держави і побудови іншої, коли церква тільки виходила із підпілля. У 1991 році  він разом із сином нинішнього настоятеля Успенського собору Володимира-Волинського, відомого далеко за межами нашого краю отця Ярослава Антонюка Юрієм поїхав до тодішнього керуючого Волинсько-Рівненською єпархією єпископа Варфоломія (Ващука).

«Владика вислухав мене і сказав на яке число приїхати в Луцьк на службу в Собор, - мовить отець Василій Хомляк. - А тоді, 20 липня, за Літургією в Свято-Троїцькому соборі відразу рукопоклав мене на диякона, а на наступний день - на священика. Тоді був такий складний час, катастрофічно не вистачало священиків, відкривалися нові парафії. Тож духовну освіту я уже здобував, будучи у сані».

НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ СВЯЩЕНИКА - ЙОГО ПАСТВА

Перший указ на парафію для отця Василія був у село Борохів Ківерцівського району. Згодом новий архієрей - єпископ Ніфонт - перевів батюшку в Угринів на Горохівщині.

У день пам'яті святого Андрія Первозваного, 13 грудня 1994 року, архієпископ Луцький і Волинський Ніфонт освятив храм у селі Терешківці. Ця святиня була побудована громадою за сприяння відомого на Волині аграрія, керівника тодішнього ПОСП «Райдуга», Заслуженого працівника сільського господарства України, нині покійного Михайла Трачевського. 

Якось до отця Василія в Угринів приїхав староста нещодавно збудованого Свято-Покровського храму у Терешківцях Григорій Войтович. Він запропонував молодому священику проводити служби у їхньому храмі. І батюшка погодився.

«Я уже виселився з Угринова і приїхав в Терешківці. Тут сільська рада мені виділила під житло приміщення колишньої школи, яке було напівзруйнованим, не було вікон, обвалювалася стеля. Важко було спочатку. Але і Михайло Іванович Трачевський допоміг і люди не обділили увагою і якось зробили ремонт», - розповідає отець Василій.

Зараз цю колись напівзруйновану будівлю не впізнати. Живе у ній батюшка разом із матушкою Надією, синами Володимиром та Романом, невісткою Юлією та внуками Марком й Іларією. Син Андрій з дружиною Мар'яною та внучками Дарією й Анастасією теж живуть неподалік дідуся. А найстарша дочка отця Василія Ольга і зять - священик Роман Світлик - мешкають у сусідньому Ощеві.

За час служіння протоієрея Василія Хомляка у Терешківцівському храмі багато чого змінилося. Жителі села розповідають, що батюшка у церкві сам береться до будь-якої справи: і власноруч оновлює іконостас, виготовляє кіоти, кладе плитку і робить бетонні стяжки. Коли запитав у отця Василія, чи це справді так, він мовив: «Чого вартий священик без громади? Без підтримки і допомоги моїх прихожан нічого б не зробили. А так разом оновили облицювання стін зовні, замінили вікна, двері, встановили нові куполи, вимостили церковне подвір'я бруківкою... Зараз триває будівництво парафіяльного будинку».

Саме громаду Терешківців найбільше цінує священик. Під час розмови називає багато імен доброчинців, що не шкодують ні часу, ні сили, щоб допомогти парафії.

У Терешківцях на різних вулицях красується аж чотири каплички. І у кожній із них - частина праці отця Василія. «Першу я робив у себе на подвір'ї, потім замовляв купола, з сином його встановлював. Будівництво другої профінансував Михайло Трачевський, а я лише вибирав проект, замовляв матеріали. Коли ж почалися драматичні події на Сході України, ми вирішили ще одну капличку присвятити полеглим героям Небесної Сотні та загиблим у неоголошеній російсько-українській війні. Допоміг і нинішній керівник ПОСП «Русь», Заслужений працівник сільського господарства України Валентин Вавринович, і сільська рада, і громада села не стала осторонь», - згадує батюшка.

Задум побудувати четверту капличку у селі виник у Віталія Брикайла. Про свої наміри він одразу розповів отцю настоятелю. Разом вони їздили аж на Львівщину, щоб подивитися на схожі споруди, працювали на будівництві. І через короткий час обіч траси «Луцьк-Львів» виросла ще одна святиня. Освятити каплицю у село тоді прибув єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл.

ВРАНЦІ СЛУЖИВ ЛІТУРГІЮ І ЇХАВ ЗБИРАТИ ВРОЖАЙ   

Колись на шпальтах «Горохівського вісника» вийшла публікація, що розповідала, як на жнивах у ПОСП «Райдуга» шофером працює... священик. Все почалося з того, що Михайло Трачевський поскаржився батюшці, що у господарстві не вистачає водіїв. Тоді отець Василій, шофер із досвідом, запропонував свою допомогу. Наступного року Михайло Іванович уже без роздумів просив батюшку знову сісти на жнива у вантажну машину.

Ніколи, за словами отця Василія, не було у нього конфліктів з іншими священиками, із церковним керівництвом. Свого часу він постійно супроводжував уже покійного благочинного Горохівської округи отця Олександра Пасічника у всіх поїздках по благочинні. Тодішній митрополит Ніфонт якось навіть назвав протоієрея Василія Хомляка майбутнім Горохівським благочинним, але батюшка одразу відповів, що не відчуває у собі на це сили, бо це велика відповідальність перед Богом та Церквою.

За двадцять вісім років служіння Богові й людям отець Василій удостоївся багатьох церковних нагород. Нині він - митрофорний протоієрей, духівник Горохівського благочиння. Але за словами батюшки, ніколи він не прагнув ніякої відзнаки. Найбільша мрія отця Василія Хомляка - мир в Україні та добрий стан і спокій усього християнського світу.

 Священик Роман СВІТЛИК, настоятель Хрестовоздвиженського храму села Ощів Горохівського благочиння:

- Немов сьогодні перед очима мить, коли отець Василій обводив мене навколо святого Престолу у Свято-Покровському храмі Луцька під час хіротонії на священика. Щиро вдячний моєму дорогому тестю, бо він немало мені допоміг впродовж усього священицького служіння. І зараз якщо у мене виникають якісь проблеми чи складнощі, я найперше звертаюся саме до отця Василія. Хай Бог обдаровує Його Високопреподобіє щедрим урожаєм на ниві Христовій і благословляє дорогого батюшку многими і щасливими літами.

Наталія ПРИТОЛЮК, директор Ощівської ЗОШ І-ІІ ступеня Горохівського району:

- Отець Василій не просто хороший священик, а й ініціатор усіх свят, гарний порадник, можна сказати, «душа села». Нещодавно проводили День села - підтримав чи не найбільше нас батюшка. До нього йдуть не просто як до священика, а й до людини, яка вислухає, порадить.

Пригадую, як була класним керівником у його сина Володі. Тоді отець Василій приходив на усі батьківські збори, якщо потрібно було щось організувати у школі - завжди першим брався до справи, давав батькам і учителям слушні поради, виступав перед учнями, просто й доступно пояснював їм, на перший погляд, складні питання, розповідав повчальні історії. А ще отець Василій запровадив у нашій школі традицію, що учні завжди перед початком та в кінці навчання беруть благословення у храмі.

Тамара СЕРЕДА, хористка Свято-Покровського храму села Терешківці, вчитель:

Отець Василій - священик від Бога. Його щирі молитви оберігають усіх і кожного: не лише нас, парафіян, а й нашу державу, воїнів, що її захищають на вогневих рубежах. Батюшка - мудрий порадник, адже завжди серед людей - і в радості, і в горі, прекрасний сім'янин, люблячий батько, дідусь, адже виховав чотирьох дітей і радіє чотирьом онукам. Отець Василій завжди там, де проводяться якісь урочистості чи інші заходи у селі. А ще, він великий працелюб, його руки не бояться втоми, саме тому на що не глянеш у храмі - усе зроблено руками батюшки.

Роман НОВОСАД

 

 

Cьогодні