• Борисо-Глібський храм с.Шклінь
    Борисо-Глібський храм с.Шклінь
  • Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
    Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
  • Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
    Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
  • Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
    Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
  • Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
    Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
  • Свято-Михайлівський храм с.Красів
    Свято-Михайлівський храм с.Красів
  • Свято-Михайлівський храм с.Мирне
    Свято-Михайлівський храм с.Мирне
  • Свято-Покровський храм с.Терешківці
    Свято-Покровський храм с.Терешківці
  • Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
    Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
  • Свято-Преображенський храм с.Жуківець
    Свято-Преображенський храм с.Жуківець
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
  • Храм Різдва Христового м.Горохова
    Храм Різдва Христового м.Горохова
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
    Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
10.04.2017

 

8 квітня 2017 року виповнилося б 88 років одному з найстарших кліриків Волинської єпархії, благочинному Горохівської округи,  настоятелю храму Різдва Христового міста Горохова митрофорному  протоієрею Олександру Пасічнику.

5 листопада минулого року Бог покликав до Себе свого улюбленця, Людину, яка у земному житті була взірцем Богопослушання і людинолюбства, священиком, який ні на хвилину не забував, що кожен крок він робить перед очима Господа. Так просив поводитися всіх своїх парафіян. Служив Всевишньому понад 60 років із переконанням, що люди повинні молитися, а Бог управить ними, як жити. За великі заслуги перед Українською Православною Церквою та багаторічну службу митрофорний  протоієрей  Олександр Пасічник нагороджений численними церковними грамотами, орденами, зокрема:  у 1994 році - другим Хрестом з прикрасами, до 1000-ліття Волинської єпархії  був удостоєний права служби Божої при відкритих царських вратах по "Отче наш". У 1997 та 2003 роках - орденами "Преподобного Нестора Літописця" І і II ступенів, у травні 2000 року - ювілейним орденом "Різдва Христового - 2000" II ступеня, у грудні 2009 року - орденом "Почаївської ікони Пресвятої Богородиці". 

Усі, хто називав о.Олександра Пасічника своїм духовним наставником, порадником, учителем, моляться за спокій його світлої душі у Небесному Царстві. І поминають долю незабутнього священнослужителя сердечними словами.

Марія СТЕПАНЮК: «У золотому серці о. Олександра Пасічника завжди «осяяла сонцем Свято-Миколаївська церква села Скобелки. У минулому році ми вперше святкували престольний празник без нашого пастиря. Нам не  вистачало сяйва його очей, нам вчувався його голос і слова всепрощаючої любові. Ми молилися з вірою, що о.Олександр молиться за нас на Небесах.

'Немов прожив другу молодість, коли будував у Горохові храм Різдва Христового. Будучи дуже скромним, о.Олександр ніколи не хвалився високими нагородами. Неоцінним Божим даром величав поїздку до святих місць у Єрусалимі і дорожив згадкою про їх велич... Нев'янучими квітами пам'яті про незабутнього О.Олександра Пасічника нехай будуть ці спогади про нього». 

Микола Дуда: «Ніхто не встигав першим привітатися з батюшкою Олександром, бо він завжди випереджав людей, знімаючи капелюх і низенько схиляючи голову в шанувальному поклоні. Міг засумувати, пригадуючи часи приниження Церкви і себе, але жодного разу я не чув від нього ні на кого слів образи. Священик раптово змінювався обличчям , промовляючи душею: «Ми це пережили!»

Ніколи не чув, що йому потрібно щось особисто, говорив лише про те, що потрібно церкві. Казав, що як служить  у храмі, то у нього в серці зоріє таке щире натхнення, що відчуває лише благодать.

Він навчав нас молитися. Молімося тепер за нього із вірою, що з висоти Божої оселі праведна душа О.Олександра бачить усіх нас».

Протоієрей Богдан БІГЛАС, настоятель парафії на честь святої мучениці Параскеви П'ятниці Львівської єпархії: "З початку існування нашої парафії о.Олександр по-батьківськи продовжував підтримувати парафіян, якими раніше опікувався в Горохові. В пам'яті настоятеля і всіх вірян о.Олександр завжди залишиться добрим пастирем, який своїм життям і служінням засвідчив любов до Бога, до ближнього".

Галина АДАМЧУК: «Був чоловіком дуже скромним і невибагливим, який ніколи не переймався славою чи нагородами, а лише навчав людей багатіти вірою, духовним благородством. Понад усе цінував безкорисливість, уміння пробачати, зневажати гординю. В ореолі людинолюбства і усвідомлення своєї високої місії особистою приязню шукав дорогу до кожного серця, щоб воно засяяло від любові до Господніх заповідей, до молитви і послуху. Його зичення добра кожній людині зауважували не лише жителі міста і району, а й незнайомі люди, які у провідні дні після Великодня приїжджали на міські кладовища на могили своїх родичів. Нехай його душа має Вічний спочинок у Божому Раю».

Олена ШУМЧУК, учениця недільної школи: «Наш батюшка...Тривожно на душі, бо його немає поруч. Неможливо забути його добрі очі. Пам'ятаємо Вашу науку про Божі заповіді і добрі справи. Віримо, що у Царстві Небесному спокійно Вашій душі».

Наталія БАДКО: «Для нашої родини о.Олександр був світлом, яке зігрівало, духовним наставником, провідником на життєвих шляхах. Він був променем-оберегом Божих заповідей в урочистих проповідях, сіяв зерна вічних цінностей у наші душі. Дякую Богові, що така Людина була у моєму житті».

Євдокія КІТ:       «Сяють куполи, зведені Вами,

                         Немов шепочуть нам Ваш заповіт:

                         «Здорові будьте, славте Бога,

                         Допоки Він дарує вік».

Марія СОЛТИС, Наталія ХАРКО: «Будучи істинним сином Православної Церкви, о.Олександр учив нас власним прикладом дотримуватися святих Правил спасіння. Володів даром слова, застерігав усіх про небезпеку лихослів'я. Основним завданням земного життя називав спасіння душі для Вічності. Багато уваги приділяв вихованцям недільної школи. Настанови о.Олександра ми передаватимемо з покоління в покоління, дякуючи  уклінно Богові, що він нас сподобив мати такого священика».

Марія ЛОТВІН: «Ім'я отця Олександра назавжди залишилося в нашому житті. З великої любові і поваги до нього п'ять років тому іменем духовного отця ми назвали нашого сина-первістка. Сумуємо і плачемо за Вчителем добра. Відчуваємо, що скрізь, де звикли його бачити, не вистачає його мудрості і доброзичливості»

Таїсія КУСЕВИЧ: «Його мирні бесіди, мудрі промови, настанови дарували мені життєдайну насолоду. Його неповторний, лагідний і наставницький голос пам'ятатиму завжди»

Катерина ЄМЧИК, вихованка недільної школи: «Пройшли роки, я вже вивчилася і отримала диплом, працюю, але незабутніми, повчальними  залишилися ті літа, в які ходила в недільну школу. Ніколи не перестану дорожити духовними цінностями, які дорослим і дітям щедро

Проповідував  о.Олександр.  Цей священик для мене - людина-легенда. Пам'ять про нього залишиться у моєму серці, в душах моїх батьків, у спогадах усіх хто його знав і поважав».

Ніна ГЕРГИЛЕВИЧ: «Батюшка завжди молився за всіх людей. Ми слухали його проповіді, затамувавши подих.  У них знаходили відповіді на всі питання, які нас турбують  у повсякденному  житті. Вмів заспокоїти серце і душу, навчити та порадити, як рідний.  У нашій пам'яті о.Олександр житиме духовним батьком».

Цього дня, після відслуженої у храмі панахиди, віряни, на чолі зі священиком Андрієм Гаврилюком, який більше 5 останніх років був його помічником, помолились біля могили, де похований спочилий священнослужитель.
Пам'ять про нього і досі не згасає у серцях людей.

Вічна пам'ять Вам, дорогий наш Батюшка!

 

Cьогодні