• Борисо-Глібський храм с.Шклінь
    Борисо-Глібський храм с.Шклінь
  • Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
    Свято - Георгіївський храм с.Бережанка
  • Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
    Свято-Дмитрівський храм с.Ниви-Губинські
  • Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
    Свято-Миколаївський храм с.Звиняче
  • Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
    Свято-Миколаївський храм с.Скобелка
  • Свято-Михайлівський храм с.Красів
    Свято-Михайлівський храм с.Красів
  • Свято-Михайлівський храм с.Мирне
    Свято-Михайлівський храм с.Мирне
  • Свято-Покровський храм с.Терешківці
    Свято-Покровський храм с.Терешківці
  • Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
    Свято-Преображенський храм с.Бистровиця
  • Свято-Преображенський храм с.Жуківець
    Свято-Преображенський храм с.Жуківець
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Михлин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Рачин
  • Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
    Свято-Різдво-Богородичний храм с.Холонів
  • Храм Різдва Христового м.Горохова
    Храм Різдва Христового м.Горохова
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ватин
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
    Хресто-Воздвиженський храм с.Озерці
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ощів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
    Хресто-Воздвиженський храм с.Угринів
  • Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
    Хресто-Воздвиженський храм с.Ярівка
12.12.2016

 

 

 

Краса, молитва та Господь

Мабуть, немає жодного християнина, який би не мріяв хоч раз побувати на Святій горі Афон. І навіть якщо не побувати, то хоча б поглядом зазирнути у ту святиню, де зупиняється час і залишаєшся сам на сам із Господом.

Таке спілкування і чудотворну Божу присутність нещодавно відчули священики Волинської єпархії, які відвідали Святу гору.

Священики Волинської єпархії Ілля Вишневський, Андрій Гаврилюк, Богдан Линник, Роман Гелета та диякон Іван Бортнік вирушили у паломницьку поїздку звичайним мікроавтобусом. Хоча цей шлях трішки довший і складніший, але дав можливість помилуватися чудесними  краєвидами на шляху до Афону. Проте неймовірна краса та враження  очікували паломників вже на самому Афоні: гори, екзотичні дерева, гостинність афонських монастирів та чудотворне благоговіння навколо.

Саме тут для людини відкривається Божа милість, від якої квітне душа та відкривається світ доброти, послуху, любові до Творця та до ближнього -   запевнюють священики.

- Центр життя на Афоні - це Христос, а прояв єдності - у молитві, - ділиться отець Андрій. - Тут все побудовано навколо богослужінь, навколо прагнення до Господа. Тут є шанс вернутись до того стану, коли є я і є Бог. У буденності важко це осягнути, бо є різні клопоти і проблеми. На Афоні Господь явив на мені свою милість - перед поїздкою захворіла нога і вже на самому Афоні я практично кульгав, а нога сильно набрякла і боліла. Ми переходили від одного монастиря до іншого і група дуже переживала за мене. Неподалік одного храму знаходилось святе джерело і місцевий монах, який проводив нас, порадив змочити ногу цією водичкою ця вола дуже смачна. Я промочив ногу цією водичкою і ми пішли на службу. Там відчув, що біль зник, а вже коли повернувся у келію, побачив що нога була майже така як раніше і зовсім не відчував болю.

Цю красу варто побачити, кажуть священики. Неймовірна благодать покриває душу, коли опиняєшся на молитві, коли відчуваєш щиру гостинність та любов, коли зі смиренням виконуєш послух, аби допомогти та сповна відчути те життя у вічному смиренні. Адже спілкування із Господом не може здаватись довгим, тому тут воно вічне і повсякденне. Неймовірних вражень додає і неземна краса навколо - море, гори, доглянуті кущі та квіти, прибрані території та околиці.

«Перш за все шукайте царства Божого, а все інше додасться»

Побачити ідеал чернецтва можна саме на Афоні. Побувавши тут, починаєш цінувати те, що раніше зовсім не брав до уваги.  Тут є все для спасіння душі - чернечий послух, смирення, любов.  Це справжнє втілення заповіді «Перш за все шукайте царства Божого, а все інше додасться». Тут ніколи не нарікають, а смиренно працюють, служать Богослужіння, вшановують Творця та Богородицю.

Тут віддають гостям все що мають самі. А для цього щодня важко працюють. Ранкові молитви починаються о другій годині ночі і тривають до 8 ранку. Після цього - сніданок. Він буває лише у непісні дні. А в пісні дні, середу та п'ятницю, сніданку немає, є лише обід, де їдять страви лише на воді та без олії. Після сніданку всі ідуть на призначений послух і виконують передбачену роботу орієнтовно до 16 години. Після цього знову Богослужіння і о 9 вечора монахи вже лягають спати, щоб о другій знову встати на молитву.

- Афон відомий великою кількістю святинь, найбільшою з яких є пояс Богородиці, що зберігається у Ватопедському монастирі, - розповідає  отець Ілля. - Тут є багато чудотворних ікон, серед яких і Скоропослушниця, і Троєручиця, перед якою молився Іван Дамаскін. Ці святині зберігаються у різних монастирях, ми практично відвідали всі монастирі різних країн і приклонялись до всіх святинь. Тут зберігається нетлінна голова Іоанна Золотоустого, великого стовпа та подвижника православної віри. Ця нетлінна голова постійно мироточить і на ній збереглось вухо. Саме на це вухо Ангел говорив Іоанну Златоустому що писати.

Часточки святинь та мощей роздають і прочанам, аби вони допомагали людям фізично та духовно. Саме за допомогою та духовною втіхою на Афон щодня прибувають сотні паломників, прочан та звичайних туристів. Це святе місце, уподобане Богородицею, ніколи не пустує, а дає розраду та шлях до спасіння сотням і тисячам християн. Серед православних християн існує думка, що той, хто хоча б раз побував на Афоні, обов'язково зміниться на краще. Адже хоча б раз побачивши ту велич духовної високості та любові, яка панує на Святій Горі, людина починає розуміти та усвідомлювати, що шлях до спасіння лежить у смиренні та послуху. У цьому переконаний і диякон Іван Бортнік.

- Неможливо передати словами всю красу та велич Святої Гори, - захоплено ділиться враженнями диякон Іван Бортнік. - Враження були неймовірні, мене переповнювала радість, що все ж таки збулась моя мрія. В монастирях я побачив як живуть монахи та чим займаються, кожен має свій послух, а нам випало нести послух збирання врожаю оливок. Але найбільша увага на Афоні приділяється молитві, весь острів постійно перебуває в неперервній молитві: нічні Богослужіння, акафісти, навіть під час послуху кожен знаходиться в молитві. Перебування на Святій Горі також вплинуло і на мене. Побачивши, з яким страхом Божим і благоговінням монахи перебувають в молитві, я більше пізнав і збагнув велич всемогутнього Бога. Афон смиряє, вчить кожного більше уповати на Бога, показує те, що необхідно виправляти в собі.

Волинські паломники кажуть, що на Святій Горі звучить молитва за Україну, яку вони чули в монастирях різних країн. Адже про трагічну ситуацію в нашій державі тут знають із перших днів. Крім того тут несуть послух багато українських ченців, і кілька є із самої Волині. Молитву за Україну піднесли до Господа і волинські паломники на висоті понад дві тисячі метрів, на найвищій вершині Афону. Тут особливо відчувається близькість до Творця, а храм та хрест нагадують про вічну таїну спасіння.

Валентина Куць спеціально для прес-служби Волинської єпархії

 

 

Cьогодні